Олена Іванівна Теліга

(1906 – 1942)

 — українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка ОУН.За життя О. Теліга не встигла видрукувати жодної своєї книжки, тому значна частина її поезії загубилася. Більшість вір­шів друкувалися у «Віснику», а після її смерті були видані окре­мими збірками «Душа на сторожі» (1946) та «Прапори духу» (1947). Найповніше зібрання творів поетеси «Полум’яні межі» побачило світ 1977 р. у Парижі.Головна тема її поезії — подружні взаємини, поетична фор­ма — послання. Це лірика, в якій поетеса поєднує ніжність з безмежною любов’ю до життя, запереченням міщанського Духу.У публіцистиці порушувала питання естетики літератури («До проблеми стилю»), ідейного спілкування, українського куль­турного процесу («Наростіж вікна»), ідеалу сучасної українсь­кої жінки («Якими нас прагнете»), засуджувала рабську поко­ру, опортунізм («Партачі життя»).


Схожі публікації:

  1. “Пам’ятайте, що навіть людина, обдарована печаткою генія нічого не дасть не тільки великого, але й середнього, якщо не буде пекельно працювати…” (175 років від дня народження)
  2. “Подбайте про свій сад і бережіть його від бур’янів, заповніть його світлом добрих слів і добрих справ…” (210 років від дня народження)
  3. “Ты выдумал меня…” (125 років від дня народження А.Ахматової)
  4. “Живеш адже тільки раз, тільки раз…” (120 років від дня народження)
  5. “Чисте діло потребує чистих рук…” (175 років від дня народження)