“Всього, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу”

Р. Олдінгтон

08.07.1892 – 27.07.1962

Річард Олдінгтон (справжнє ім’я – Едвард Годфрі Олдінгтон) – знаменитий англійський прозаїк, поет, літературний критик.

У 1912 р. Олдінгтон примкнув до гуртка імажистів – представників модерністського літературного напряму, брав участь у всіх випущених ними антологіях, протягом 1914-1917 рр. був редактором журналу «Егоїст». Його вважають однією з головних фігур імажинізму.

Життя літератора змінилося з початком Першої світової війни, в якій Річард Олдінгтон брав участь добровільно: служив на Західному фронті, спочатку в якості рядового, пізніше – офіцера. Враження тієї трагічної пори були покладені в основу віршованого збірника «Образи війни» і «Образи бажань» (опубліковані в 1919 р.). Перший з них визнано однією з кращих книг всієї англомовної поезії.

До 20-х рр. Олдінгтон був відомий як поет, проте з настанням нового десятиліття акцент поступово зміщується на прозові твори. Роман «Смерть героя», в якійсь мірі автобіографічний твір, відразу ж після опублікування був визнаний зразком літератури «втраченого покоління», пронизаної відчуттям безнадійності і трагізму. Сьогодні його вважають одним з найвідоміших романів антивоєнної спрямованості поряд з творами Хемінгуея і Ремарка.

Початок 40-х рр. було ознаменовано у долі Олдингтона еміграцією в США. Зміни відбулися і в його літературної діяльності: він став писати біографії. За життєпис герцога Веллінгтона (1946) йому була присуджена престижна англійська літературна премія.

У цей період Олдінгтон пише також роботи літературно-критичного характеру, займається перекладами. Його останній великий твір (опублікований в 1955 р.) – «Лоуренс Аравійський», що викриває Томаса Едварда Лоуренса, полковника британської розвідки, улюбленця англійської публіки – викликав вкрай негативну реакцію на батьківщині, і Олдінгтон прийняв рішення туди більше не повертатися. На схилі життя він переїхав у Францію, де і помер 27 липня 1962 р.

Будучи, за визнанням сучасників, «самим англійським» письменником XX століття, він разом з тим згадується, головним чином, як автор військової поезії і творів, що належать до імажинизму. Офіційне англійське літературознавство до теперішнього часу не включає в поле зору його видатні антивоєнні романи.