“Тебе я словом правди привітаю…” (120 років від дня смерті)

П.О. Куліш

28. 07. 1819 – 14. 02. 1897

Серед діячів української культури ХІХ століття Пантелеймону Олександровичу Кулішеві належить одне з найпочесніших місць. Багатогранне обдарування його виявилось у різноманітній діяльності: письменницькій, науковій, публіцистичній, педагогічній, видавничій. Саме завдяки Кулішу в українській літературі з’являється соціально-історичний роман.

П. Куліш надзвичайно високо цінував Шевченка, пропагував його твори, сприяв виданню їх за кордоном, допомагав публікувати в роки валуєвської реакції. Проте він не сприймав закликів Кобзаря до збройної боротьби, не поділяв його поглядів щодо історичного минулого України, козаччини, ролі народних мас і козацької старшини у визвольній боротьбі. За участь у таємному товаристві Куліша заслано у Вологду, яку згодом замінили на Тулу. Там він служив дрібним чиновником у канцелярії губернатора, продовжував літературну та наукову працю. 1850 року Пантелеймона Куліша було звільнено під нагляд поліції із забороною друкуватися.

П. О. Куліш є автором двох підручників для школярів: у 1857 році вийшла з друку читанка під назвою «Граматика» та український буквар. Вони були написані придуманим Пантелеймоном Олександровичем правописом «кулешівкою». Запроваджений тоді перший український фонетичний правопис в основі своїй зберігся й донині.

У 1858 році Куліш здійснює подорож за кордон, відвідує Німеччину, Швейцарію, Італію, знайомиться з культурним життям цих країн, народною творчістю, етнографією. Він був людиною всебічно обдарованою, надзвичайно працьовитою. Досконало володів рідною мовою, а також старослов’янською та російською, Куліш вивчив польську, французьку, італійську, латинь, німецьку, шведську, а щоб перекладати Біблію з оригіналу, уже на схилі віку заходився вивчати давньоєврейську.

Важливою подією в культурному житті України було видання українського перекладу Біблії, здійсненого П. Кулішем разом з І. Нечуєм-Левицьким та львівським видавцем професором І. Пулюєм.

Він є автором десяти поем, писав також балади, думи, байки.

Величезним внеском Куліша в українську культуру слід вважати його діяльність як перекладача. 1897 року вийшла збірка його перекладів «Позичена кобза», яка складалася з творів багатьох поетів світу, – Й. В. Гете, Г. Гейне, Ф. Шиллера, Д. Байрона. Він переклав також тринадцять п’єс Шекспіра, у тому числі такі шедеври світової драматургії, як «Гамлет», «Ромео і Джульєтта».

Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.