“Треба жити на екрані, а не грати. Тоді і глядач повірить тобі…”

Кращі фільми

• Вони боролися за Батьківщину
• Білий Бім Чорне вухо
• Справа була в Пенькові
• Доживемо до понеділка
• Війна і мир (актор)

Кращі серіали:

• Сімнадцять миттєвостей весни
• ТАСС уповноважений заявити…
• Зал очікування
• Єралаш (актор)
• Битва за Москву (озвучка)

• Заслужений артист РРФСР (1962)
• Народний артист РРФСР (1969)
• Державна премія СРСР (1970) — за виконання ролі Іллі Семеновича Мельникова у фільмі «Доживемо до понеділка»
• Народний артист СРСР (1974)
• Золота медаль імені А. П. Довженка (1975) — за виконання ролі майора Млынского у фільмі «Фронт без флангів»
• Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1976) — за виконання ролі Штірліца у фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни»
• Премія КДБ СРСР (1978) — за участь в телесеріалі «Сімнадцять миттєвостей весни»
• Премія Ленінського комсомолу (1979) — за виконання ролі майора Млынского у фільмах «Фронт без флангів» (1974 рік) і «Фронт за лінією фронту» (1977 рік)
• Ленінська премія (1980) — за виконання ролі Івана Івановича Іванова фільм «Білий Бім Чорне вухо»
• Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980) — за читання дикторського тексту в телефільмі «Відродження»
• Премія на ІІ Міжнародному кінофестивалі слов’янських і православних народів «Золотий витязь» (1993) — за видатний внесок у слов’янський кінематограф
• Приз Президента Російської Федерації на кінофестивалі «Кінотавр» в Сочі (1998) — за творчу кар’єру
• Премія «Кумир» у номінації «за високе служіння мистецтву» (1997)
• Кінопремія «Ніка» в номінації «Честь і гідність» (2000)
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (8 лютого 2003 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва
• Орден Пошани (8 лютого 2008) — за великий внесок у розвиток вітчизняного кінематографа і багаторічну творчу діяльність
• Премія Уряду Російської Федерації в області культури (2008 рік) — за роль «Людина з німбом» у фільмі Е. Рязанова «Андерсен. Життя без любові»
• Премія ФСБ Росії за кращу роль співробітника органів безпеки у вітчизняному кінематографі (посмертно) (2009)

• Зріст: 1.85 м
• Після школи працював токарем на військовому заводі.
• У 1945 році В’ячеслав Тихонов намагався вступити до ВДІКУ, але йому було відмовлено по причині — «нефотогеничная зовнішність». Вже після завершення вступних іспитів професор Вдіку Б. В. Бібіков зарахував Тихонова до себе на курс. У 1950 році з відзнакою закінчив ВДІК.
• Під час навчання у Вдіку В’ячеслав одружився на Нонні Мордюковій (з якою прожив 13 років).
• Кращий актор за опитуванням журналу «Радянський екран» в 1966 році (“Війна і мир”).
• В юності В’ячеслав Тихонов зробив собі татуювання на руці у вигляді слова «Слава», яку йому доводилося приховувати на зйомках протягом усього подальшого життя.
• Найближчими друзями Тихонова були режисери Станіслав Ростоцький і його син Андрій, з якими Тихонов любив їздити на рибалку, сім’я директора кіностудії ім. Горького Григорія Рималиса, шаховий гросмейстер Лев Полугаевский.
• На початку 1990-х років Тихонов придбав дачу на Ніколіній Горі на березі Москви-ріки, яка до кінця життя залишався його улюбленим місцем відпочинку. З легкої руки журналістів актора в цей період життя прозвали Великим Пустельником.
• Іменем В’ячеслава Тихонова названо морське судно геофізичної розвідки судноплавної компанії «Совкомфлот» (спущений на воду в серпні 2011)