День народження «Смайлика»

19 вересня 1982 професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман вперше запропонував використовувати три символи, що йдуть підряд – двокрапка, дефіс і закриваючу дужку, для позначення «усміхненого обличчя» в тексті, який набирається на комп’ютері. Це було серйозним поповненням електронного лексикону.

Історія зберегла той самий лист, який Фалман відправив на місцеву електронну дошку оголошень, яка була прототипом сьогоднішніх форумів і в той час була основним засобом спілкування між співробітниками університету.Ось його лист:

«19-Sep-82 11:44 Scott E Fahlman 🙂 From: Scott E Fahlman I propose that the following character sequence for joke markers :: -) Read it sideways. 

Actually, it is probably more economical to mark things that are NOT jokes, given current trends.For this, use 🙁 »

Історичному повідомленню передувала довга дискусія, в якій учасники обговорювали питання, які символи варто використовувати для того, щоб показувати, що повідомлення носить гумористичний характер. Потрібно сказати, що повідомлення, в якому вперше був використаний «смайлик», було знайдено лише в 2002 році, в архівах дошки оголошень, які збереглися на плівці. У «цифрових археологічних розкопках», які були організовані виключно з метою знайти це повідомлення і тим самим визначити дату народження «смайлика», брало участь кілька ентузіастів : -).

За понад 30 років свого існування «смайлик» став незмінним атрибутом електронного спілкування, і багато хто вже не може уявити, як можна було б без нього обходитися.«Смайлик» замінює те, чого не дістає в спілкуванні за допомогою чату або електронної пошти – інтонацію голосу й міміку.«Смайли» допомагають краще зрозуміти співрозмовника, вловити його настрій, зрештою, вони просто забавні і викликають позитивні емоції.

Цікаві факти про посмішку:

• Якщо у вас поганий настрій, просто змусьте себе посміхнутися. Психологи підтвердили, що настрій покращиться від самої фізичної дії посмішки, навіть без приводу.
• Посмішка посилює імунну систему людини. Крім того, вона може навіть поліпшити і фізичне здоров’я. Коли ви посміхаєтеся, ваше тіло більш розслаблене, і це сприяє хорошому здоров’ю і міцною імунній системі.
• Посмішка здатна зняти стрес. Ваше тіло починає виробляти ендорфіни, навіть якщо ви просто змушуєте себе посміхатися. Така раптова зміна настрою допоможе вам зняти стрес і відчути себе краще.
• Посмішка заразлива – саме так кажуть вчені. У дослідженні, яке проводилося в Швеції, людям практично не вдавалося залишитися похмурими, в той час як вони дивилися на усміхнених людей.
• Посміхатися легше, ніж хмуритися. Вчені помітили, що для того, щоб насупитися, тілу доводиться використовувати більше м’язів, ніж для того, щоб посміхнутися.
• Люди посміхаються навіть під час роботи. Хоча, звичайно, на роботі люди посміхаються менше, ніж удома, близько 30% досліджуваних людей посміхалися до 20 разів на день, а 28 % – 20 і більше разів, перебуваючи на своїй роботі.
• Діти народжуються зі здатністю посміхатися – навіть новонароджені малюки посміхаються у сні. Крім того, посміхатися можуть і сліпі від народження діти, що свідчить про те, що здатність до усмішці – вроджена.
• При посмішці використовується до 53 лицьових м’язів. І хоча при деяких видах посмішок використовується всього 5 м’язів, тільки ця нехитра дія може змусити працювати 53 м’язи одночасно.
• Посмішка робить людину більш товариською, привабливою, доброзичливою і впевненою, тому ті, хто багато посміхаються, зазвичай досягають в житті більшого.
• Посмішка привабливіша за макіяж. Згідно з дослідженнями, 70 % чоловіків вважають жінок більш привабливими, коли вони посміхаються, ніж коли вони використовують макіяж.
• Усмішка – це найвпізнаваніший вираз обличчя. Люди розпізнають посмішку навіть на відстані 100 метрів.
• Жінки посміхаються набагато частіше, ніж чоловіки. Тільки коли вони займаються схожою роботою або приймають схожі соціальні ролі, вони посміхаються однаково часто.
• Існує близько 19 типів посмішок. Дослідники поділили їх на дві категорії: щирі «чуттєві», в яких використовується більше м’язів. і поважні «соціальні», в яких використовується менше м’язів.