Два тисячоліття тому в Єгипті діяв найбільший освітній і дослідницький центр Стародавнього світу. В Олександрійській бібліотеці були зосереджені унікальні знання і зроблені найбільші відкриття, які дійшли до наших днів. На жаль, великий пам’ятник науки люди самі і зруйнували за власної дурості. В наші дні історія може повторитися знову.

Вважається, що Олександрійську бібліотеку заснували в 290-е-280-е рр. до н. е. в однойменному античному місті на північному узбережжі Африки. Її першим заступником став єгипетський цар Птолемей I Сотер, єдинокровний брат Олександра Македонського. При ньому був побудований релігійний, дослідницький, навчальний і культурний комплекс, що називався Мусейон (музей). Одним з його елементів і була знаменита бібліотека. Весь комплекс був присвячений музам, дев’яти дочкам Зевса і Мнемосини, яких вважали покровительницами мистецтв. При піклування царів династії Птолемеїв Мусейон процвітав.

Тут постійно жили вчені-дослідники астрономії, анатомії, зоології. В Александрії працювали і експериментували видатні філософи і вчені Давнини: Евклід, Архімед, Птолемей, Эдесия, Папп, Аристарх Самоський. У їх розпорядженні була не тільки велика колекція книг і сувоїв, але також тринадцять лекційних залів, класні кімнати, банкетні столові та красиві сади. Будівля оздоблена грецькими колонами, які збереглися до наших днів. Саме тут Евклід розробив вчення про математики і геометрії, Архімед прославився роботами з гідравліки та механіки, Герон створив парову машину.

Зараз складно визначити величину зборів Олександрійської бібліотеки. До IV століття тут зберігалися в-основному сувої папірусу, після цього почали набувати популярність книги. Дослідники вважають, що в роки розквіту в бібліотеці зберігалося до 700 000 сувоїв.

Колекція поповнювалася шляхом копіткого копіювання оригінальних рукописів, які добували де тільки можливо. При копіюванні неминуче траплялися помилки, але бібліотечні службовці знайшли цікавий вихід. Так, римський медик, хірург і філософ Гален повідомляє, що з усіх кораблів, що входять в Олександрію, вилучали всі книги й сувої. Після того, як переписувачі знімали з них копії, їх віддавали власникам, а оригінали залишалися в бібліотеці Олександрії.

Для вчених і багатих покровителів і членів королівської сім’ї робилися точні копії книг, що приносило великий прибуток бібліотеці. Частина цих коштів витрачалася на залучення науковців з інших міст. Їм оплачували проїзд, проживання і навіть стипендії для утримання їх сімей. Навколо бібліотеки «оберталися» чималі гроші.
Гален писав, що цар Птолемей III якось попросив у афінян оригінальні тексти Евріпіда, Софокла і Есхіла. Ті вимагали заставу в 15 талантів (близько 400 кілограм золота). Птолемей III зробив внесок афінянам, з отриманих документів були зроблені копії та, за відпрацьованою схемою, олександрійці їх і повернули, залишивши собі оригінали.

Щоб захистити свої сувої і поліпшити умови, афінські вчені, які жили в Олександрії, почали шукати собі найкраще місце. А в 145 р. до н. е. Птолемей VIII своїм указом прибрав всіх іноземних вчених з Олександрії.

Після століть розквіту Олександрійську бібліотеку чекали важкі часи. Приблизно в 48 р. до н. е. Юлій Цезар захопив місто і підпалив ворожі кораблі в гавані. Вогонь поширився і пошкодив будівлі в гавані. При цьому згоріла частина бібліотечної колекції. В ході війни єгиптяни потрапили в залежність від Риму і з цього моменту почався занепад Олександрійської бібліотеки, адже римляни воліли використовувати її для своїх потреб. Наступна біда трапилася в 273 році н. е., коли під час повстання війська імператора Авреліана захопили місто. Велика частина дорогоцінного зібрання бібліотеки згоріла або була розкрадена.

Після того, як бібліотека була зруйнована, вчені використовували «дочірню бібліотеку» в храмі Серапеум. Але в 391 році н. е. поклоніння язичницьким богам було оголошено поза законом, а патріарх Феофіл закрив всі храми Олександрії. Сократ описує, як були знищені всі язичницькі храми в місті, включаючи і Серапеум. Так завершилася славна 700-літня історія Александрійської бібліотеки, про яку досі відомо зовсім небагато.

Через два тисячоліття знаменита бібліотека була відроджена. У 2002 році відкрилася Александріна, де тепер зберігається 8 мільйонів книг з усього світу, а також величезний архів електронних джерел. На жаль, політична та релігійна нетерпимість окремих верств населення арабських країн знову погрожують їй. Місцеві жителі спільно охороняють бібліотеку від фанатиків. Вони бояться повторення історії того періоду, коли місцеві громадські лазні топили сувоями і книгами.

 

За матеріалами сайту



Схожі публікації:

  1. “Країна веселої мудрості”