Міжнародний день сірника

Сірники протягом багатьох десятиліть були однією з незамінних речей і найважливіших елементів людського життя. Втім, і сьогодні вони продовжують грати не останню роль в нашому повсякденному побуті, як зручний і дешевий спосіб добування вогню. Сірник – паличка з горючого матеріалу (найчастіше дерева), що має на кінці запальну голівку, що служить для отримання відкритого вогню. І, чиркаючи сірником об коробку, ми навіть не замислюємося про історію цього вельми практичного і дивного винаходу.

У давнину розводити вогонь було дуже складною справою – його добували тертям або висіканням. І навіть після винаходу кресала, яке отримало повсюдне поширення в середні віки, його розпалювання вимагало чималих зусиль і певної вправності, оскільки висікання іскри було в даному апараті складним процесом. І лише потім хтось придумав поміщати кінчик сухої скіпки в попередньо розплавлену сірку. Потім цю ртутну голівку притискали до труту, вона моментально спалахувала. Від неї займалася вогнем і вся лучинка. Так з’явилися перші сірники, які і стали об’єктом уваги хіміків – багато хто з них займалися їхнім вдосконаленням, намагаючись зробити їх більш зручними і безпечними.

7 квітня 1827 В одному англійському містечку жив аптекар Джон Уокер. Він був освіченим чоловіком і багато знав про різні речовини – адже йому потрібно було готувати ліки від різних хвороб для своїх покупців. Але крім цього він захоплювався і науками. 

Одного разу він придумував матеріал для мисливських снарядів – з’єднував різні речовини і розмішував їх паличкою в склянці. Через деякий час паличка висохла і на ній залишилися сліди засохлої суміші. Джон Уокер хотів почистити паличку-мішалку, потер її об підлогу і вона несподівано загорілася! Того дня Джон Уокер продав першу упаковку сірників! Він зробив запис про цей продаж у своїй книзі, і тому ми навіть знаємо прізвище людини, яка купила ці сірники більше 180 років тому! (Хіксон). У рідному місті Уокера – Стоктоні на його честь назвали вулицю.