Винахідника очок згідно з легендою, звали Сальвінія Арматі, родом він був із Флоренції. Перші окуляри в Європі з’явилися тільки в 1285 році (13 ст.) в Італії завдяки саме йому. У цей час італійські скляні майстри вважалися найвправнішими в світі виробниками. Майстер поєднав дві лінзи в оправу, він же і став першим, хто організував виробництво окулярів, які збирають з лінз, вставлених в оправу, тобто використовував їх для коригування далекозорості.

  • Перші лінзи були виявлені ще під час розкопок легендарної Трої (їх вік визначають приблизно в 2500 років до Р. Х.) і про них є згадка також в древніх єгипетських ієрогліфах. За словами Хрісіппа, сам Архімед вивчав закони заломлення світла і за допомогою кристала коригував зір.
  • Перші роботи по корекції Зору Залишив нам Сенека Луцій Анею, який використовував для збільшення маленьких букв заповнений водою скляний міхур. Імператор Нерон, відвідуючи гладіаторські бої, дивився на сцену через смарагд, наближаючи видовище і захищаючи таким чином свої очі від сонця.Але носили їх в давні часи лише в якості прикраси і тільки в період пізнього Середньовіччя лінзи стали використовуватися для виправлення дефектів зору.
  • Оптика як наука в Європі почала розвиватися тільки після того, як близько 1240 року в монастирській бібліотеці був зроблений переклад на латинь праці “Оптика скарбів”. Його написав жив в XI столітті арабські математик, астроном і оптик Абу Алі аль-Хасан ібн аль-Хайтам, відомий в Європі як Альхазен. Він описує у своїй монографії помічений їм ефект збільшення предмета через сферичне скло, яке він назвав “камінь читання”. Сьогодні це називається збільшувальним склом.
  • Попередниками сонцезахисних окулярів можна вважати шматочки копченого скла або кварцу. Вони використовувалися в Китаї починаючи з XII столітті, а можливо і раніше. Вони не коректували зір. 

Джерело



Немає пов'язаних публікацій.