Кращі фільми

• Маленькі комедії великого будинку
• Дивак з п’ятого «Б»
• Божевільний день, або Одруження Фігаро
• Після дощику в четвер
• Там, на невідомих доріжках… (актриса)

Кращі серіали

• 12 стільців
• І знову Аніскін
• Кабачок «13 стільців»
• Єралаш (актриса)

• Заслужена артистка РРФСР (1954)
• Народна артистка РРФСР (1960)
• Народна артистка СРСР (1972), перша удостоєна цього звання серед артистів Московського театру сатири
• Сталінська премія третього ступеня (1951) – за виконання ролі Лукерії Василівни Похльобкіної в спектаклі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова

• Пельтцер – старовинне дворянське прізвище, історія якого добре відома в Німеччині. Справжнє ім’я батька Тетяни Пельтцер – Йоганн Робертович. Але він вважав за краще називати себе Іваном. Іван Пельтцер був одним з перших заслужених артистів республіки, лауреатом Сталінської премії і багато знімався в кіно – в картинах «Біліє парус одинокий», «Ведмідь», «Велике життя»… Він був не тільки прекрасним актором, але й чудовим педагогом, до революції їм була організована невелика театральна школа. Мати — єврейка, дочка головного рабина з Києва. Аж до серпня 1914 року, поки не почалася Перша світова війна, в родині розмовляли виключно німецькою.
• На сцену вона вперше вийшла в дев’ять років у виставі «Камо грядеши» в ролі Овдія, а за наступну акторську роботу — в «Дворянському гнізді» — вона вперше отримала гонорар: в одинадцять років блищить в ролі Сергія у виставі «Анна Кареніна», але її шлях на сцену не був легким: актрисою вона стала без акторської освіти.
• У кіно Тетяна Пельтцер дебютувала в 1943 році в комедії «Весілля», де головні ролі виконали Ераст Гарін і Фаїна Раневська. Потім актриса з’явилася в драмі «Вона захищає Батьківщину». Першу велику роль – Плаксін в мелодрамі «Прості люди» – Тетяна Іванівна зіграла в 1945 році. Правда, цей фільм 11 років пролежав «на полиці».
• З 1980-х років в акторки почала пропадати пам’ять. В кінці 1980-х років розвинулася підозрілість і манія переслідування. 1991 рік провела в психіатричній лікарні ім. Ганнушкіна, звідки її привозили на вистави. У 1992 році вона знову потрапила в психіатричну лікарню. Там отримала травму — впавши, вона зламала шийку стегна.
• Крім роботи в театрі та кіно Пельтцер вела бурхливе суспільне життя – вона була обрана депутатом і сумлінно виконувала свій громадянський обов’язок, вибивала квартири та путівки для всіх нужденних. Зокрема, для своєї гримерши Поліни виклопотала дуже хорошу квартиру. Будучи завзятою преферансисткой, вона грала весело і азартно. Частіше програвала, ніж вигравала: її захоплював сам процес, вечір у приємній компанії.
• Тетяна Іванівна Пельтцер померла 16 липня 1992 року після інфаркту і пневмонії. Похована в Москві на Введенському кладовищі поруч з батьком і братом — інженером-конструктором, випробувачем першого вітчизняного гоночного автомобіля «Зірка-1» Олександром Івановичем Пельтцером (1906-1975).
• Згідно із заповітом Тетяни Іванівни, двокімнатна квартира в акторському будинку на вулиці Черняховського (Їх сусідами були Рибніков і Ларіонова, Гайдай і Гребешкова, Булгакова, Румянцева і Кубацкій.) відписана домробітниці — Ганні Олександрівні Кукиній, яка доглядала за нею більше двадцяти років, архіви з фотографіями — театру, бібліотека — Марку Захарову.

Кращі фільми

• У бій ідуть одні «старики»
• Звичайне диво
• Афоня
• Шкільний вальс
• Карантин (актриса)

Кращі серіали

• Справа гастроному №1
• Діти Арбата
• Рафферті
• Метод
• Постріл (актриса)

• Премія Ленінського комсомолу (1980) – за талановите втілення образів сучасників у кіно і високу виконавську майстерність
• Державна премія СРСР (1984) – за ролі в спектаклях «Поголос» А. Д. Салинського, «Життя Клима Самгіна» М. Горького, «Леді Макбет Мценського повіту» Н. С. Лєскова
• Заслужена артистка РРФСР (1984)
• Народна артистка РФ (1995)
• Премія «Ніка» – за кращу жіночу роль у фільмі «Три крапки»
• Премія ім. К. С. Станіславського за спектакль «Жертва століття» (1995)
• Премія уряду Москви (1995) – за виставу «Жертва століття»
• Премія «Кришталева Турандот» за головну роль у виставі «Три високі жінки» (2004)
• Орден Пошани (2005)
• Премія «Золотий Орел» за кращу жіночу роль в телевізійному кіно в 2006 році («Діти Арбата»)
• Премія Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії «Білий Слон» (2006) за кращу жіночу роль за роль в х/ф «Три крапки».
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2011)

• Зріст: 1.60 м
• Брат — письменник і телеведучий Юрій Вяземський.
• Навчалася хореографії, закінчила музичну школу імені Гнесіних.
• В 1972 році вона вступила до театрального училища імені Б. В. Щукіна на курс Ю. Катіна-Ярцева.