Вітаємо Вас на блозі Центральної Районної Бібліотеки ЦБС "Свічадо". Ми працюємо для Вас.
Головна » Сторінка 17

Опубліковано: 05.03.2017

Український Езоп (190 років від дня народження)

Глібов Леонід Іванович

05. 03. 1827 – 10. 11. 1893

Леонід Іванович Глібов — український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.

У байках Глібова виступав з гострою сатирою проти панівних класів, проти неправди і неволі. За його алегоричними образами безпомилково вгадуються пани-нероби, самовладні вельможі та чиновники, зрадники, брехуни і лицеміри. Читати далі

Опубліковано: 04.03.2017

Міжнародний день очкарика

Винахідника очок згідно з легендою, звали Сальвінія Арматі, родом він був із Флоренції. Перші окуляри в Європі з’явилися тільки в 1285 році (13 ст.) в Італії завдяки саме йому. У цей час італійські скляні майстри вважалися найвправнішими в світі виробниками. Майстер поєднав дві лінзи в оправу, він же і став першим, хто організував виробництво окулярів, які збирають з лінз, вставлених в оправу, тобто використовував їх для коригування далекозорості. Читати далі

Опубліковано: 03.03.2017

Всесвітній день письменника

— професійне свято, яке святкується 3 березня. Закликає «четверту владу» виступати проти негативних аспектів демократичного друку, утриматись від неправдивих публікацій, навмисних фальсифікацій, умисного викривлення фактів та тенденційної безчесної їх інтерпретації заради політичних, групових та особистих інтересів.

У 1921 році було створено ПЕН-клуб. У 1923 році в Лондоні відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу. 12-18 січня 1986 року на 48-му за рахунком міжнародному конгресі учасники ПЕН-клубу прийняли рішення оголосити 3 березня «Всесвітнім днем миру для письменника».

У деяких країнах це свято розширило заявлений спектр. Називається просто «День письменника» і є приводом для вшанування літературних діячів, які проявили себе.

Опубліковано:

Хіна мацурі — свято дівчаток в Японії

Березень в Японії традиційно вважається жіночим місяцем. 3 березня відзначається свято дівчаток, який ласкаво називають Хіна мацурі (Hina Matsuri — свято ляльок Хіна) або Момо-но Секкі (Momo-no Sekku — свято цвітіння персиків). 

У давнину він відзначався в 3 день 3 місяці просто як сезонна подія. В цей час селяни були порівняно вільні від сільськогосподарських робіт і могли порадіти першим теплим дням, коли починали цвісти персикові дерева. 

Читати далі

Опубліковано:

«Якщо людина ставиться до своєї праці серйозно, то вона живе цим постійно…»

Юрій Богатирьов

02. 03. 1947 — 02. 02. 1989

Юрій Георгійович Богатирьов – радянський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР.

Кращі фільми:

  • Свій серед чужих, чужий серед своїх
  • Незакінчена п’єса для механічного піаніно
  • Рідня
  • Освідчення в коханні
  • Карантин (актор)

Кращі серіали:

  • Два капітана
  • Мертві душі
  • Єралаш (актор)
  • Премія Ленінського комсомолу (1978) — за створення образів сучасників та високу виконавську майстерність
  • Заслужений артист РРФСР (1981).
  • Народний артист РРФСР (1988).
  • Всесоюзна популярність прийшла до Богатирьову після виходу на екрани фільму «Свій серед чужих, чужий серед своїх», в якому він зіграв Єгора Шилова. Актор називав режисера фільму Нікіти Міхалкова своїм «хрещеним батьком» у кіно, і для Міхалкова Богатирьов став своєрідним талісманом.
  • Юрію Богатирьову були підвладні перевтілення в самих різних героїв. У 1979 році вийшов фільм Микити Михалкова «Кілька днів з життя В. І. Обломова». Актор бачив себе і в ролі Обломова, але зіграв, як сам зізнавався, повну свою протилежність – Штольца.
  • У 1978 році Юрій Богатирьов зіграв одну з кращих своїх ролей в кіно — Пилипко в картині Іллі Авербаха «Освідчення в коханні».
  • Усе життя Юрій Богатирьов захоплювався живописом. У 1989 році повинна була відбутися перша персональна виставка його картин у Москві, але вона пройшла лише після його смерті. Велика частина його живопису зникла.
  • Увечері 1 лютого 1989 року Юрій Богатирьов прийняв перед сном ліки, а вночі у нього стався серцевий напад. Була викликана бригада швидкої допомоги. Богатирьову був введений клофелін, несумісний з прийнятими напередодні антидепресантами. Це викликало шок і миттєву зупинку серця актора. Похований актор 6 лютого 1989 року в Москві на Ваганьковському кладовищі.
  • Богатирьов був представником нетрадиційної сексуальної орієнтації. Він дуже переживав цей момент, намагався приховати це, навіть одружився, але самим близьким друзям зізнавався у своєму «інакомисленні» в любові. Дуже обтяжувався своїм подвійним життям, перебував у постійній депресії, сидів на антидепресантах, пив.

Опубліковано: 02.03.2017

“Поки є надія на радість і віра в добро, люди можуть винести будь-які страждання, супутні їм у боротьбі за Справедливість…”

Ія Саввіна

02. 03. 1936 — 27. 08. 2011

Ія Сергіївна Савввіна – радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР. Лауреат Державної премії СРСР.

Саввіна зіграла кілька десятків ролей в кіно. У числі фільмів з її участю: «Дама з собачкою», «Лагідна», «Історія Асі Клячиної, яка любила та не вийшла заміж», «Служили два товариші», «Відкрита книга», «Гараж».

Чоловіки:

  • Всеволод Шестаков (1927-2011), вчений-гідрогеолог, актор. Син — Сергій (нар. 27 березня 1957).
  • Анатолій Васильєв (р. 1939), актор Театру на Таганці, (познайомилися в 1979 році, більше 30 років прожили разом, не розписуючись, офіційно уклали шлюб за два тижні до смерті Саввіної).

Кращі фільми

  • Сльози капали
  • Гараж
  • Слухаючи тишу
  • Дама з собачкою
  • Щоденник директора школи (актриса)
  • МКФ в Каннах (Спец. премія, фільм «Дама з собачкою», 1960).
  • Заслужена артистка РРФСР (1969).
  • Народна артистка РРФСР (1976).
  • Державна премія СРСР (1983) — за виконання ролі Наталії Іллівни у фільмі «Приватне життя» (1982).
  • Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1990) — за виконання головної ролі у фільмі «Історія Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж» (1966).
  • Народна артистка СРСР (1990).
  • Орден Дружби (1996) — за великий особистий внесок у розвиток вітчизняного мистецтва.
  • Театральна премія «Кришталева Турандот» (1999).
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006) — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність.
  • Номінант на премію «Золотий орел» (2007) — краща жіноча роль другого плану у фільмі «Слухаючи тишу».
  • У 1958 році закінчила факультет журналістики МДУ.
  • Автор низки кінознавчих нарисів про творчість С. Юрського, М. Ульянова, Н. Ургант, Ф. Раневської, Л. Орлової, про грузинські комедії тощо.
  • Ія Саввіна внесла великий внесок у вітчизняну мультиплікацію, навіть сьогоднішні діти знають її по голосу П’ятачка, якого озвучила актриса. Інтонацію свого героя Ія Саввіна запозичила у своєї подруги Белли Ахмадуліної.
  • В 1994 у режисер Андрій Кончаловський зняв фільм «Курочка Ряба», своєрідне продовження історії про Асю Клячіну з фільму «Історія Асі Клячіной, яка любила, та не вийшла заміж», в якому за 25 років до того Савіна зіграла головну роль. Ія Саввіна відмовилася зіграти у фільмі, визнавши сценарій образливим для російського народу. Ознайомившись зі сценарієм, Саввіна тоді сказала Кончаловському: «Ти розумієш, що ти пишеш про російський народ?! Це ж знущання!». У результаті роль Асі зіграла Інна Чурікова.

Опубліковано:

«Страчене життя» А.Тесленко (135 років від дня народження)

А.Ю. Тесленко

02. 03. 1882 – 28. 06. 1911

Архип Юхимович Тесленко – український письменник.

У 1905 р. Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію.

Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902-го, потім продовжив українською. Читати далі

Опубліковано:

Міжнародний день сірника

Сірники протягом багатьох десятиліть були однією з незамінних речей і найважливіших елементів людського життя. Втім, і сьогодні вони продовжують грати не останню роль в нашому повсякденному побуті, як зручний і дешевий спосіб добування вогню. Сірник – паличка з горючого матеріалу (найчастіше дерева), що має на кінці запальну голівку, що служить для отримання відкритого вогню. І, чиркаючи сірником об коробку, ми навіть не замислюємося про історію цього вельми практичного і дивного винаходу.

Читати далі

Опубліковано: 01.03.2017

Король епізодів

Борислав Брондуков

01. 03. 1938 — 10. 03. 2004

Борислав Миколайович Брондуков – радянський і український актор. Народний артист Української РСР і перший лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка. Знявся більше, ніж в 100 фільмах.

На початку 1960-х Борислав Брондуков одружився на студентці Ленінградського політехнічного інституту. Спільне життя виявилася невдалою, незабаром після весілля з’ясувалося, що дружина має психічне захворювання, і через короткий час вони розлучилися.

Зі своєю другою дружиною, Катериною, студенткою театрального інституту, Борислав познайомився в 1969 році, тоді йому був 31 рік, а їй 18. Борислав та Катерина Брондуковы виховали двох синів — Костянтина (1970 р.) та Богдана (1979 р.н.).

Відомий в основному за епізодичними ролями, де, як правило, виступав в амплуа алкоголіків, пройдисвітів або недотеп, які виходили у нього дуже достовірними і привабливими. Найбільш відомі такі його ролі, як алкоголік Федул («Афоня», 1975), інспектор Лестрейд (серіал «Пригоди Шерлока Холмса», 1979-1986), невдалий наречений («Гараж», 1979), сільський міліціонер Грищенко («Зелений фургон», 1983), фальшивий капітан Колбасьев («Ми з джазу», 1983), сторож Петрович («Потрібні люди», 1986), кранівник Ізмайлов («Раз на Раз не доводиться», 1987).

Кращі фільми:

  • Шерлок Холмс і доктор Ватсон: Смертельна сутичка
  • Шерлок Холмс і доктор Ватсон: Кривавий напис
  • Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Полювання на тигра
  • Шерлок Холмс і доктор Ватсон: Король шантажу
  • Шерлок Холмс і доктор Ватсон: Скарби Агри (актор)

Кращі серіали:

  • Батальйони просять вогню
  • Дні Турбіних
  • Два капітана
  • Спогади про Шерлока Холмса (актор)
  • 1968 рік — Диплом ІІІ-го Всесоюзного кінофестивалю за роль у фільмі «Камінний хрест» (Ленінград).
  • 1981 рік — Лауреат XIX Всесоюзного кінофестивалю за кращу чоловічу роль (Вільнюс).
  • Народний артист Української РСР (1988).
  • Перший лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (1995).
  • Як кіноактор Борислав Брондуков дебютував 1962 року в стрічці Сергія Параджанова «Квітка на камені».
  • У 1968 році зіграв трагічну роль злодія у фільмі Леоніда Осики «Камінний хрест», за яку отримав диплом III Всесоюзного кінофестивалю.
  • Борислав Миколайович відмовлявся від центральних ролей, якщо вони йому не подобалися, і завжди міг, за його словами, з будь-якого епізоду «зробити цукерку».
  • Через специфічну говірку артиста більше 40 ролей Брондукова були озвучені іншими акторами.
  • У 1984 році актор пережив перший інсульт, пізніше він переніс ще два інфаркти та операцію з видалення гематоми головного мозку.
  • У 1995 році Брондуков став першим лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка.
  • Брондуков закінчив Київський будівельний технікум; працював виконробом на будівництві, потім на заводі «Арсенал», де грав у народному театрі; там його помітив ректор Театрального інституту ім. Карпенка-Карого, який запропонував Брондукову вступити в інститут.
  • Похований актор у Києві на Байковому кладовищі.

Опубліковано: 28.02.2017

“Скільки ти пластику не роби, вік нікуди не йде. Він в очах…” (70 років від дня народження)

Тетяна Васильєва

28. 02. 1947

Перший чоловік (1969-1983) — актор Анатолій Васильєв. Другий чоловік (1983-1995) — актор Георгій Мартиросян. В даний час розлучена. Двоє дітей: син — актор Філіп Васильєв (15.09.1978) та дочка Єлизавета (р. 5 листопада 1986).

Кращі фільми

  • Ревізор
  • Найчарівніша і найпривабливіша
  • Здрастуйте, я ваша тітка!
  • Казки старого чарівника
  • Привіт, Кіндер! (актриса)

Кращі серіали:

  • Справа честі
  • Свати 6 (актриса)
  • Найменший гном (озвучка)
  • Народна артистка Росії (1992)
  • Премія «Ніка» в номінації «Краща актриса» (фільм «Побачити Париж і померти») (1992)
  • Приз за кращу жіночу роль на фестивалі «Кінотавр» (фільм «Побачити Париж і померти») (1993)
  • 1997 — Премія «Кумир» у номінації «Краща актриса» за роль Дульсінеї в спектаклі «З привітом, Дон Кіхот!»
  • Премія «Золотий Овен» в номінації «Краща жіноча роль» (фільм «Попса») (2005)
  • 6 січня 2012 року за роль Галини Смірнової (телесеріал «Закрита школа») була названа виконавицею «Кращої жіночої ролі в художньому фільмі / серіалі» у номінаціях «Кінопідсумки 2011 року. Особи», за підсумками глядацького голосування на сайті радіостанції «Ехо Москви»
  • Орден Пошани (2013)
  • Зріст – 1.76 см.
  • Після випускного Тетяна Васильєва відправилася в Москву надходити в Школу-студію МХАТ, не посвятив у свої плани батьків. Вони вирішили, що дочка поїхала на екскурсію
  • У 1969 році закінчила Школу-студію МХАТ, майстерня В. Маркова, В. Богомолова, Е. Морез

Опубліковано:

“Севильский цирюльник” Дж. Россіні (225 років від дня народження)

 Дж. А. Россіні

29.02. 1792 – 13.11. 1868

Джоаккіно Антоніо Россіні — італійський композитор, автор декількох десятків опер. Він зумів вдихнути нове життя в традиційні для Італії види опери — комічну і «серйозну». Особливо яскраво талант Россіні розкрився в області опери-буфа. Реалістичність життєвих замальовок, влучність у зображенні характерів, стрімкість дії, мелодійне багатство й блискуча дотепність забезпечили його добуткам величезну популярність. Композитор творив в епоху зростаючої суспільної активності народу Італії, підйому боротьби за незалежність. Читати далі

Опубліковано: 27.02.2017

“Поради вас влаштовують лише в тому випадку, якщо збігаються з вашими власними намірами…” (115 років від дн народження)

Дж. Стейнбек

27.02. 1902 – 20.12. 1968

Джон Стейнбек — відомий і популярний письменник в американській літературі 20 століття. Виграв Пулітцерівську премію за романи «Грона гніву», що вийшов 1939 року, та «Про людей та мишей»— 1937 року. За життя встиг написати 25 книг: 16 романів, 6 нехудожніх книг і кілька збірок оповідань. 1962 року Стейнбек отримав Нобелівську премію з літератури. Читати далі

Опубліковано:

“Подбайте про свій сад і бережіть його від бур’янів, заповніть його світлом добрих слів і добрих справ…” (210 років від дня народження)

Г. В. Лонгфелло

27. 02. 1807 – 24. 03. 1882

Генрі Водсворд Лонгфелло – американський поет і перекладач. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів.

Близько двадцятьох років (1835- 1854) Лонгфелло був професором кафедри європейських мов Гарвардського університету, а після цього повністю присвятив себе літературній творчості. Коло його науково-літературних інтересів було досить широким і різноманітним. Він писав ліричні вірші, поеми, балади, подорожні нариси, складав поетичні антології, займався перекладами. Читати далі

Опубліковано:

Міжнародний день полярного ведмедя

27 лютого – Міжнародний день полярного ведмедя.

Дані, отримані в останні роки, свідчать про те, що полярний ведмідь (Ursus maritimus) вступив на шлях еволюції приблизно п’ять мільйонів років тому. Його предком був бурий ведмідь. Але, на відміну від свого бурого родича, що мешкає на землі, полярний ведмідь чудово адаптувався до життя на Крайній Півночі, серед морських льодів.

Сьогодні в світі відзначається Міжнародний день полярного ведмедя (International Polar Bear Day) Основною метою проведення Дня є поширення інформації про полярних ведмедів і привернення уваги суспільства до необхідності їх охорони. Читати далі

Опубліковано:

“Роки вчать нас терпінню. Чим менше нам залишилося часу, тим краще ми вміємо чекати….” (85 років від дня народження)

Елізабет Тейлор

27. 02. 1932 – 23. 03. 2011

Дама Елізабет Розмонд Тейлор— англо-американська акторка.

Відома своєю акторською майстерністю, ефектною зовнішністю й стилем життя (була одружена 8 разів). Вважається однією з найбільших зірок Голлівуду усіх часів. Відзначена двома преміями Оскар, БАФТА, Золотий глобус, «Срібним ведмедем» Берлінського кінофестивалю та ін., кавалер Ордена Британської імперії.

Чоловіки:

  • Конрад (Ніккі) Хілтон (у шлюбі: 06. 05. 1951 – 01. 02. 1952)
  • Майкл Уилдинг (у шлюбі: 21. 02. 1952 – 1957)
  • Майкл Тодд (у шлюбі: 1957-1958)
  • Едді Фішер (у шлюбі: 12. 05. 1959 – 1961)
  • Річард Бертон (у шлюбі: 1964-1974, 1975-1976)
  • Джон Ворнер (у шлюбі: 1977-1982)
  • Ларрі Фортенскі (у шлюбі: 1991-1996)

Тейлор була матір’ю трьох дітей: синів Майкла Говарда Уайлдинга (нар. 1953), Крістофера Едварда Уайлдинга (нар. 1955) — обидва від шлюбу з Майклом Уайлдингом — і дочки Елізабет Френсіс Тодд (нар. 1957, від Майкла Тодда). У 1964 році вона і Річард Бертон удочерили трирічну дівчинку з ФРН Марію Бертон (нар. 1961).

Кращі фільми

  • Приборкання норовливої
  • Кішка на розжареному даху
  • Хто боїться Вірджинії Вульф?
  • Клеопатра
  • Раптово, минулого літа (актриса)

Кращі серіали:

  • Північ і Південь (актриса)

1999 рік Британська академія

  • Переможець: Приз Британської Академії людині року

 

1998 рік Премія Гільдії акторів

  • Переможець: Премія за досягнення всього життя

 

1995 рік Золота малина

  • Номінації: Найгірша жіноча роль другого плану («Флінтстоуни»)

1993 рік Оскар

  • Переможець: Гуманітарна премія імені Джина Хершолта

 

1974 рік Золотий глобус

  • Номінації: Краща жіноча роль (драма) («День покаяння»)

 

1972 рік Берлінський кінофестиваль

  • Переможець: Срібний Ведмідь за кращу жіночу роль («Хаммерсміт вийшов на волю»)

 

1968 рік Британська академія

  • Номінації: Краща британська актриса («Приборкання норовливої»)

 

1967 рік Оскар

  • Переможець: Краща жіноча роль («Хто боїться Вірджинії Вульф?») Золотий глобус,
  • Номінації: Краща жіноча роль (драма) («Хто боїться Вірджинії Вульф?») Британська академія,
  • Переможець: Краща британська актриса («Хто боїться Вірджинії Вульф?»)

 

1961 рік Оскар

  • Переможець: Краща жіноча роль («Баттерфілд 8») Золотий глобус,
  • Номінації: Краща жіноча роль (драма) («Баттерфілд 8»)

 

1960 рік Оскар

  • Номінації: Краща жіноча роль («Раптово, минулого літа») Золотий глобус,
  • Переможець: Краща жіноча роль (драма) («Раптово, минулого літа»)

 

1959 рік Оскар
  • Номінації: Краща жіноча роль («Кішка на розпеченому даху») Британська академія,
  • Номінації: Краща іноземна актриса («Кішка на розпеченому даху»)

 

1958 рік Оскар

  • Номінації: Краща жіноча роль («Округ Рэйнтри»)
    • Зріст – 1.57 см.
    • Елізабет і Річард Бертон одружувалися і розлучалися два рази — з 1964 по 1974 рік і з 1975 по 1976.
  • Батьки актриси виховали Тейлор в дусі заповідей «Християнської науки». Перший шлюб відбувся, коли Елізабет було 18 років: вона вийшла заміж за світського гульвісу, спадкоємця імперії Hilton – Ніккі Хілтон. У зрілому віці актриса перейшла в іудаїзм (її чоловік Майкл Тодд і Едді Фішер були євреями), взявши ім’я Элишева Рахель. Її наставником був рабин Макс Нусбаум.
  • У 1976 році Тейлор запропонувала себе в якості заручниці в обмін на свободу заручників-євреїв захопленого терористами в Ентеббе, Уганда, літака Air France. Дану пропозицію Тейлор зробила особисто послу Ізраїлю Симху Диницу, від якого останній люб’язно відмовився, тим не менш, при цьому зауваживши: «Єврейський народ ніколи не забуде».
  • Елізабет і Маколей Калкін — хресні батьки дітей Майкла Джексона.
  • У 2000 році Тейлор стала кавалером ордена Британської імперії II ступеня.
  • Елізабет Тейлор була похована 24 березня 2011 року на каліфорнійському цвинтарі Форест-Лоун, відомому як місце спочинку багатьох голлівудських зірок, поряд з Майклом Джексоном, Кларком Гейблом і Уолтом Діснеєм. На прохання сім’ї актриси, в цей день цвинтарі Форест-Лоун було закрито для відвідувань.
⇧
⇩