Василій Великий, Святий Василій, також сучасніше Василь Великий,Святий Василь — святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один із Отців Церкви та найшанованіших на Русі святих.

Тож нічого дивного, що Церква заслужено дала йому титул Великий. Він справді Великий головно у трьох віхах свого життя: Він Великий Архіпастир Церкви, Великий Законодавець чернечого життя і Великий своєю святістю.

Пам’ять святого Василя Християнська Церква вшановує 1 січня (14 січня за новим стилем) та 30 січня (12 лютого за новим стилем) — Собор трьох святителів.

Собоор Пресвятої Богородиці або Богородиця — свято, яке православною церквою відзначається на другий день після Різдва Христового, 8 січня.

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов’язане з Матір’ю Божою. В народі вірили, якщо вагітна жінка чи її чоловік, навіть через крайню необхідність, працюватиме в цей день, то у неї народиться дитина з фізичними вадами — шестипала, безпала, або ж зі зрослими пальцями. В цей день починали колядувати й жіночі ватаги. На Богородицю відвідують бабів, які приймали в них роди, пригощаючи вечерею, а також справляють обіди та панахиди по померлих (начебто вночі всі небіжчики сходяться до храму і їм правлять молитви священики, що також померли). У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір’ї дідуха, перестрибували через вогонь і перегоняли домашніх тварин, оскільки вночі «мають гуляти відьми».

Різдво Христове — велике християнське свято, згідно з християнською вірою це день народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха (Спасителя від влади гріха).

Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, включаючи Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Албанськуй Грецьку церкви, святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня. Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Чорногорська, Польська православні церкви, Афонські монастирі, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, усі Українські православні церкви, а також багато Східних католицьких церков, Українська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, російські старообрядці святкують Різдво в ніч на 7 січня.

  Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович

1595-1657

  Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович Хмельницький — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату. КерівникХмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну протиРечі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана.       Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством. Представник роду Хмельницьких. Читати далі

Євпаторійський десант складався з посиленого батальйону морської піхоти (700 чоловік під командуванням капітана Г. К. Бузинова). Перевезення його здійснював загін кораблів Чорноморського флоту (базовий тральщик «Підривник», 7 сторожових катерів типу «МО-IV» і морський буксир «СП-14» під командуванням капітана 2-го рангу Н. В. Буслаєва), який вийшов із Севастополя 4 січня в 23 год 30 хв і за час з 3 до 6 год ранку 5 січня справив висадку десанту. Десантники оволоділи південною частиною міста. Противник направив проти них з-під Севастополя піхотний полк, 2 батальйона і кілька батарей. Штормова погода завадила надати допомогу десантникам. 3 дня вони билися з переважаючими силами ворога. Одночасно в місті спалахнуло повстання, в якому брала участь частина населення міста і прибулі на підмогу партизани. Із семисот десантників залишилося в живих менше сотні. Євпаторійський десант відволік частина сил противника від Севастополя, а також сприяв закріплення успіху радянських військ на Керченському півострові. Завершивши ліквідацію десанту, німці розстріляли на Червоній Горі в Євпаторії 12640 стариків, жінок, дітей і поранених радянських моряків.

День міліції — свято України. Відзначається щорічно 20 грудня у день прийняття Верховною Радою України в 1991 році Закону України «Про міліцію». 10 листопада 1917 року Народний комісаріат із внутрішніх справ РРФСР видав постанову про створення робітничо-селянської міліції. 26 вересня 1962 року на згадку про це Указом Президії Верховної Ради СРСР було установлене щорічне свято — День міліції. В Україні свято відзначається щорічно 20 грудня — у день прийняття Верховною Радою України в 1990 році Закону України «Про міліцію» («…враховуючи заслуги органів внутрішніх справ України у боротьбі зі злочинністю та в охороні правопорядку…» згідно з Указом Президента України «Про День міліції» від 17 листопада 1992 року.